На сьогоднішній день однозначно доведено, що безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння) завдає такої ж шкоди здоров’ю, як і безпосереднє вживання тютюну в будь-якій формі.
Тютюн є другою після артеріальної гіпертонії провідною причиною серцево-судинних захворювань. Вживання тютюну і вплив вторинного тютюнового диму призводить приблизно до 12% всіх випадків смерті від хвороб серця.
Негативний вплив на серцево-судинну систему при палінні пов’язаний зі згубним впливом всіх компонентів тютюнового диму. Загальновизнано, що вплив факторів тютюнового диму на серцево-судинну систему, в першу чергу, обумовлений роллю нікотину й оксиду вуглецю:
При впливі нікотину на серцево-судинну систему спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, швидкості скорочення міокарда, збільшення споживання міокардом кисню. Серце людини, яка палить, за добу робить на 12 000-15 000 скорочень більше, ніж серце людини, яка не вживає тютюн. Такий посилений режим роботи серця веде до його передчасного «зношування». У тих, хто палить 1 пачку цигарок в день, судини постійно перебувають у стані спазму – в результаті порушується нормальна трофіка багатьох тканин організму. Постійний спазм кровоносних судин є істотним чинником розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби.
Людина, яка палить, в більшій мірі схильна до тромботичних станів.
Оксид вуглецю утворює більш міцне з’єднання з гемоглобіном (карбоксигемоглобін), що призводить до погіршення доставки кисню до тканин і органів – настає кисневе голодування. Зменшується можливість доставки кисню до серцевого м’яза, що в 21 раз підвищує ймовірність появи атеросклеротичних бляшок в кровоносних судинах.
Тютюнопаління у високому ступені провокує розвиток таких небезпечних для життя серцево-судинних захворювань:
Ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда). За даними ВООЗ, курці в 4 рази частіше вмирають (близько 1/3 всіх випадків смерті) від ішемічної хвороби серця (ІХС). Смертність від ІХС у курців зі стажем у віці до 55 років в 5 разів вище, ніж у тих, що не палять.
Люди, які палять багато та тривалий час в 13 разів частіше хворіють на стенокардію, в 12 – інфарктом міокарда.
Гіпертонічна хвороба. Спазм периферичних судин, що виникає під впливом нікотину, відіграє істотну роль у розвитку артеріальної гіпертонії. Серед курців гіпертонічна хвороба зустрічається в 2 рази частіше, ніж серед некурців.
Хвороби периферичних артерій – обструкція великих артерій верхніх і нижніх кінцівок, що призводить до трофічних порушень аж до розвитку гангрени.
Підвищений ризик раптової смерті. Відомо, що причиною раптової смерті може бути ураження коронарних судин – інфаркт міокарда і раптова зупинка серця. Ряд досліджень показали, що у чоловіків, які палять, ризик раптової смерті зростає в 4,9 разів на відміну від некурців.
Доведен факт шкідливого впливу «пасивного» куріння для некурців. При палінні в організм людини проникає 20-25% отруйних речовин, а 50% разом з димом, що видихається, надходить у повітря, яким дихають оточуючі. У вигляді газу речовини глибше проходять в легені, ніж тверді частинки диму, тому організму важче позбутися від них.
Відмова від паління – одна з ефективних заходів, до якої можуть вдатися пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи. Чим раніше людина відмовляється від паління – тим сприятливіший прогноз захворювання. Було доведено, що через рік після припинення паління ризик розвитку ішемічної хвороби серця знижується на 50%, а через 10 років відносний ризик смерті від захворювань серця для колишнього курця наближається до такого, як у людини, яка ніколи на палила. При відмові від тютюну вже у перші 2 роки ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту знижується в 2 рази. Для осіб, які кинули палити, через 5 років ризик серцевого нападу зі смертельним результатом зменшується вдвічі.
Припинення паління не чинить негативного впливу на здоров’я! У будь-якому віці і в будь-який час можна і потрібно відмовитися від цієї шкідливої звички!